металофон

металофо́н

-а, ч.

Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металофон — металофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. металофон — МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні. Словник української мови у 20 томах
  3. металофон — металофо́н (від метал і ...фон) музичний інструмент, в якому джерелом звуку є підібрані в лад металеві платівки, а звук виникає під ударами молоточків або паличок. Інша назва – дзвіночки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. металофон — МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев’яними молоточками. Грати на металофоні. Словник української мови в 11 томах