металофон
МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев’яними молоточками.
Грати на металофоні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- металофон — металофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- металофон — -а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- металофон — МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні. Словник української мови у 20 томах
- металофон — металофо́н (від метал і ...фон) музичний інструмент, в якому джерелом звуку є підібрані в лад металеві платівки, а звук виникає під ударами молоточків або паличок. Інша назва – дзвіночки. Словник іншомовних слів Мельничука