Великий тлумачний словник сучасної мови

метробудівець

метробу́дівець

-вця, ч., розм.

Будівник метрополітену.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. метробудівець — метробу́дівець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
  3. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (Сос., Близька далина, 1960, 81).  Словник української мови в 11 томах