метробудівець

МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену.

Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (Сос., Близька далина, 1960, 81).

Значення в інших словниках

1. метробудівець — метробу́дівець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. метробудівець — -вця, ч., розм. Будівник метрополітену.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах