1. Словник української мови в 11 томах

метробудівець

МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену.

Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (Сос., Близька далина, 1960, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метробудівець — метробу́дівець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. метробудівець — -вця, ч., розм. Будівник метрополітену. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах