метробудівець

метробу́дівець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метробудівець — -вця, ч., розм. Будівник метрополітену. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. метробудівець — МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (Сос., Близька далина, 1960, 81). Словник української мови в 11 томах