микавка

ми́кавка

-и, ж., зах.

Палиця з дрючком для висмикування сіна зі стіжка.

Значення в інших словниках

1. микавка — Ми́кавка, -ки ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.  Словник української мови Грінченка