микавка

Ми́кавка, -ки

ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.

Значення в інших словниках

1. микавка — -и, ж., зах. Палиця з дрючком для висмикування сіна зі стіжка.  Великий тлумачний словник сучасної мови