Великий тлумачний словник сучасної мови

микнути

микну́ти

-ну, -неш, перех., док., діал.

Захопити когось силою і швидко відвезти кудись.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. микнути — Микну́ти. Утекти. Ми собі сегодня микнули з школи, бо то мав Клапган з математики питати, а ми ще хотіли трохи підучити ся (Галіп, 66) // пол. myknąć, рідко — втекти, ушитися, дременути; рос. умыкнуть -втекти.  Українська літературна мова на Буковині
  2. микнути — ми́кнути: ◊ ми́кнути нога́ми → нога  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. микнути — Микнути, -ну, -ниш гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.  Словник української мови Грінченка