милесенький

миле́сенький

-а, -е.

Пестл. до миленький.

|| у знач. ім. милесенький, -кого, ч.; милесенька, -кої, ж. Кохана людина.

Значення в інших словниках

1. милесенький — миле́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. милесенький — див. бажаний; коханий  Словник синонімів Вусика
3. милесенький — МИЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до миле́нький. А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий... (Л. Глібов); – Братику мій милесенький! – скрикнула Маруся і обняла його рученятами (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. ім. миле́сенький, кого...  Словник української мови у 20 томах
4. милесенький — Миле́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. милесенький — МИЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до миле́нький. А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий… (Гл., Вибр., 1951, 24); — Братику мій милесенький! — скрикнула Маруся і обняла його рученятами (Кв.-Осн., II, 1956, 47); // у знач. ім. миле́сенький, кого...  Словник української мови в 11 томах