Великий тлумачний словник сучасної мови

миротворчий

миротво́рчий

-а, -е.

Який сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки.

Миротворчі сили — армійські сили, яким доручено підтримувати мирний стан у районах збройних конфліктів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. миротворчий — миротво́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. миротворчий — Миротво́рчий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)