мичка
ми́чка
-и, ж.
1》 Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння.
2》 перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв'язане на потилиці.
3》 Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка.
4》 Ниткоподібне розгалуження кореня рослини.
5》 бот., діал. Біловус (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови