Великий тлумачний словник сучасної мови

моволюбець

моволю́бець

-бця, ч., книжн.

Той, хто любить мову (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. моволюбець — моволю́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. моволюбець — МОВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., книжн. Той, хто любить мову (у 2 знач.). Як прекрасно визначила наше мистецтво літератури велика поетеса нашого народу – великий моволюбець .. Леся Українка! (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. моволюбець — МОВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., книжн. Той, хто любить мову (у 2 знач.). Як прекрасно визначила наше мистецтво літератури велика поетеса нашого народу — великий моволюбець.. Леся Українка! (Смолич, VI, 1959, 227).  Словник української мови в 11 томах