могилки

могилки́

-лок, мн.

1》 діал. Кладовище.

2》 етн. Те саме, що проводи 2).

Значення в інших словниках

1. могилки — могилки́ множинний іменник кладовище; проводи — поминання померлих  Орфографічний словник української мови
2. могилки — див. ЦВИНТАР, КЛАДОВИЩЕ.  Словник синонімів Караванського
3. могилки — див. кладовище  Словник синонімів Вусика
4. могилки — МОГИЛКИ́, ло́к, мн., розм. 1. Кладовище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає (Сл. Б. Грінченка); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць лисиця (Г. Косинка). 2. Те саме, що про́води...  Словник української мови у 20 томах
5. могилки — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал.  Словник синонімів української мови
6. могилки — МОГИЛКИ́, лок, мн. 1. діал. Кладовище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає (Сл. Гр.); Десь далеко, ніби на могилках, коло тих чорних куп, бреше на місяць лисиця (Кос., Новели, 1962, 178). 2. етн. Те саме, що про́води...  Словник української мови в 11 томах