Великий тлумачний словник сучасної мови

моногамний

монога́мний

-а, -е.

Стос. до моногамії; одношлюбний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. моногамний — монога́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. моногамний — МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Як моногамні тварини, вовки живуть сім'ями (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. моногамний — МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Як моногамні тварини, вовки живуть сім’ями (Наука-,2,1959,46).  Словник української мови в 11 томах