монокорм

моноко́рм

-у, ч.

Корм для худоби із зернових культур, зібраних у стадії молочно-воскової стиглості (стебло разом із зерном), що використовується також як добавка до інших кормів.

Значення в інших словниках

1. монокорм — моноко́рм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови