монокулярний

монокуля́рний

-а, -е.

Який відноситься до одного ока або до використання лише одного ока; уніокулярний.

Монокулярний зір — зір одним оком.

Значення в інших словниках

1. монокулярний — монокуля́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. монокулярний — МОНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до монокуля́р.  Словник української мови у 20 томах