монокуляр монокуля́р -а, ч. Оптичний прилад, в який дивляться одним оком. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках монокуляр — монокуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови монокуляр — МОНОКУЛЯ́Р, а, ч. Оптичний прилад з одним окуляром. Словник української мови у 20 томах монокуляр — монокуля́р [від мон(о)... і окуляр] оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком. Словник іншомовних слів Мельничука