Орфографічний словник української мови

монокуляр

монокуля́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. монокуляр — -а, ч. Оптичний прилад, в який дивляться одним оком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монокуляр — МОНОКУЛЯ́Р, а, ч. Оптичний прилад з одним окуляром.  Словник української мови у 20 томах
  3. монокуляр — монокуля́р [від мон(о)... і окуляр] оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком.  Словник іншомовних слів Мельничука