монокуляр

монокуля́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монокуляр — -а, ч. Оптичний прилад, в який дивляться одним оком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монокуляр — МОНОКУЛЯ́Р, а, ч. Оптичний прилад з одним окуляром. Словник української мови у 20 томах
  3. монокуляр — монокуля́р [від мон(о)... і окуляр] оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком. Словник іншомовних слів Мельничука