1. Словник української мови у 20 томах

монокуляр

МОНОКУЛЯ́Р, а, ч.

Оптичний прилад з одним окуляром.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монокуляр — монокуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. монокуляр — -а, ч. Оптичний прилад, в який дивляться одним оком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монокуляр — монокуля́р [від мон(о)... і окуляр] оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком. Словник іншомовних слів Мельничука