Значення в інших словниках монокуляр — монокуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови монокуляр — -а, ч. Оптичний прилад, в який дивляться одним оком. Великий тлумачний словник сучасної мови монокуляр — монокуля́р [від мон(о)... і окуляр] оптичний прилад (підзорна труба), в який дивляться одним оком. Словник іншомовних слів Мельничука