Значення в інших словниках
-
моргання —
морга́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
моргання —
МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (І. Нечуй-Левицький); Тиха, ясна, запашна ніч весняна! Спокій, сон ллється на землю з морганням [зірок] (І.
Словник української мови у 20 томах
-
моргання —
МОРГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. морга́ти. Клопотовський засміявсь таким дрібненьким сміхом, неначе й досі смакував моргання чудових чорних брівок (Н.-Лев., IV, 1956, 303); Тиха, ясна, запашна ніч весняна!...
Словник української мови в 11 томах
-
моргання —
Морга́ння, -ня с. Морганіе, миганіе.
Словник української мови Грінченка