морхлий

мо́рхлий

-а, -е.

Те саме, що зморщений 2). Морхле яблуко.

Морхле зерно — зерно, що засохло на колоску; недорозвинене зерно.

Значення в інших словниках

1. морхлий — мо́рхлий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. морхлий — Зморщений, зморшкуватий; (- зерно) засохлий у колосі, недорозвинений.  Словник синонімів Караванського
3. морхлий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. морхлий — МО́РХЛИЙ, а, е. Те саме, що змо́рщений 2. Коли підходить щось за бабуся. Лице морхле, маленьке, – як печена глива, – в руці білий ціпочок (І. Вирган); Морхле яблуко.  Словник української мови у 20 томах
5. морхлий — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П.  Словник синонімів української мови
6. морхлий — Мо́рхлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. морхлий — МО́РХЛИЙ, а, е. Те саме, що змо́рщений 2. Коли підходить щось за бабуся. Лице морхле, маленьке, — як печена глива, — в руці білий ціпочок (Вирган, В розп. літа, 1959, 271); Морхле яблуко.  Словник української мови в 11 томах
8. морхлий — Мо́рхлий, -а, -е Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.  Словник української мови Грінченка