мотлошити

мотлоши́ти

-шу, -шиш, недок., перех., розм.

1》 Перетворювати на мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити.

2》 перен. Сильно бити когось.

Значення в інших словниках

1. мотлошити — мотлоши́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мотлошити — див. бити; рвати  Словник синонімів Вусика
3. мотлошити — МОТЛОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., що, розм. 1. Перетворювати на мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити. Лазар кидавсь по хаті .. і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги (М. Коцюбинський). 2. перен., кого.  Словник української мови у 20 томах
4. мотлошити — мотлошити бити, товкти (м, ср, ст): 3 кімнати, де мене мотлошили, виходили на коридор скляні двері, дівчина забилася в куток зо страху і бачила все, що діялося в кімнаті (Шухевич); Тому я вас ніколи не бив, не мотлошив...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. мотлошити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
6. мотлошити — МОТЛОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех., розм. 1. Перетворювати в мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги (Коцюб., II, 1955, 205). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
7. мотлошити — Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка