мотлошити
МОТЛОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., що, розм.
1. Перетворювати на мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити.
Лазар кидавсь по хаті .. і нищив все, що попадало в руки: стягав килимки, мотлошив, рвав, кидав під ноги (М. Коцюбинський).
2. перен., кого. Сильно бити когось.
Витарабанившися [вилізши] на Сука, толочив [Лемко] його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)