мотовильник

мотови́льник

-а, ч., спец.

Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. мотовильник — мотови́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мотовильник — МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. мотовильник — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
4. мотовильник — МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах