Словник української мови в 11 томах

мотовильник

МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мотовильник — мотови́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мотовильник — -а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотовильник — МОТОВИ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто працює біля мотовила (у 1, 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах
  4. мотовильник — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови