мотовило

МОТОВИ́ЛО, а, с.

1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо.

Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (Н.-Лев., II, 1956, 296);

Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки, одлічувала чисниці, пасма і перев’язувала їх десятчаною ниткою (Іщук, Вербівчани, 1961, 243).

2. техн. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони.

3. Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер.

Для нахиляння трави косарка обладнана 6-планчастим двосекційним мотовилом (Механ. і елек-триф.., 1953, 141);

Ніна не могла відірвати очей від величезної машини, що повільно пливла полем, розмахуючи мотовилами, залишаючи за собою купи соломи (Коп., Земля.., 1957, 34).

Значення в інших словниках

1. мотовило — мотови́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мотовило — -а, с. 1》 Знаряддя, пристрій для змотування пряжі, шовку тощо. 2》 тех. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони. 3》 Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (І.  Словник української мови у 20 томах
4. МОТОВИЛО — • МОТОВИЛО (pp. та м. н. і см. невідомі) - укр. письменник-полеміст кінця 16 століття. Був прихильником аріанства (течія в християнстві, що заперечувала канонічне вчення церкви; на загарбаних Польщею укр. та білорус. землях відома як социніанство).  Українська літературна енциклопедія
5. мотовило — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?...  Фразеологічний словник української мови
6. мотовило — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
7. мотовило — Мотови́ло, -ла с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36.  Словник української мови Грінченка