мотовило

мотови́ло

-а, с.

1》 Знаряддя, пристрій для змотування пряжі, шовку тощо.

2》 тех. Машина для змотування прокатного матеріалу (стрічок, дроту, бляхи тощо) в рулони.

3》 Частина жниварки або комбайна, що нахиляє до різального апарата стебла трави, злаків та укладає їх на транспортер.

Значення в інших словниках

1. мотовило — мотови́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (І.  Словник української мови у 20 томах
3. МОТОВИЛО — • МОТОВИЛО (pp. та м. н. і см. невідомі) - укр. письменник-полеміст кінця 16 століття. Був прихильником аріанства (течія в християнстві, що заперечувала канонічне вчення церкви; на загарбаних Польщею укр. та білорус. землях відома як социніанство).  Українська літературна енциклопедія
4. мотовило — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?...  Фразеологічний словник української мови
5. мотовило — МОТОВИ́ЛО (знаряддя для змотування пряжі), ТА́ЛЬКА діал., МОТОВИ́ЛЬНИК заст. Баба Зінька важко-важко зітхнула, мотаючи починок на мотовильник. Вона поклала мотовило, сіла й голову похилила (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
6. мотовило — МОТОВИ́ЛО, а, с. 1. Знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо. Одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. мотовило — Мотови́ло, -ла с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36.  Словник української мови Грінченка