мотузник моту́зник -а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках мотузник — моту́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови у 20 томах мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови в 11 томах мотузник — Мотузник, -ка м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37. Словник української мови Грінченка