мотузник
моту́зник
-а, ч.
Той, хто сучить, виготовляє мотузки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотузник — моту́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови у 20 томах
- мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови в 11 томах
- мотузник — Мотузник, -ка м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37. Словник української мови Грінченка