мотузник
МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мотузник — моту́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мотузник — -а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови у 20 томах
- мотузник — Мотузник, -ка м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37. Словник української мови Грінченка