мотузник

Мотузник, -ка

м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотузник — моту́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мотузник — -а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови у 20 томах
  4. мотузник — МОТУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто сучить, виготовляє мотузки. Словник української мови в 11 томах