мряка

мря́ка

-и, ж.

1》 Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані.

2》 Те саме, що імла; туман.

Значення в інших словниках

1. мряка — (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.  Словник синонімів Полюги
2. мряка — мря́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. мряка — Морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.  Словник синонімів Караванського
4. мряка — див. дощ  Словник синонімів Вусика
5. мряка — [мр’ака] -кие, д. і м. мр'ац'і  Орфоепічний словник української мови
6. мряка — МРЯ́КА, и, ж. 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Шевченко); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (М.  Словник української мови у 20 томах
7. мряка — Атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.  Універсальний словник-енциклопедія
8. мряка — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею).  Словник синонімів української мови
9. мряка — Мря́ка, -ки, -ці; мря́ки, мряк  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. мряка — МРЯ́КА, и, ж. 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
11. мряка — Мря́ка, -ки ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. ум. мрячка.  Словник української мови Грінченка