мрійний

мрі́йний

I -а, -е.

1》 Те саме, що мрійливий.

2》 Задуманий, замріяний.

II -а, -е.

Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. мрійний — мрі́йний 1 прикметник мрійливий мрі́йний 2 прикметник який ледь видніється  Орфографічний словник української мови
2. мрійний — МРІЙЛИВИЙ, (погляд) задуманий, замріяний.  Словник синонімів Караванського
3. мрійний — МРІ́ЙНИЙ¹, а, е. 1. Те саме, що мрі́йли́вий. Вона любила школярів сім'ю, як ми – її, задуману і мрійну (В. Сосюра); Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Олесь Досвітній); Романа охопив мрійний настрій (В.  Словник української мови у 20 томах
4. мрійний — (мрі́йна) поволо́ка спа́ла з оче́й. Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко).  Фразеологічний словник української мови
5. мрійний — ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра..  Словник синонімів української мови
6. мрійний — Мрі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мрійний — МРІЙНИЙ¹, а, е. 1. Те саме, що мрі́йли́вий. Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім’ю, як ми — її, задуману і мрійну (Сос.  Словник української мови в 11 томах
8. мрійний — Мрійний, -а, -е Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377.  Словник української мови Грінченка