мудак

муда́к

-а, ч., вульг.

Про нудного, набридливого невдаху.

Значення в інших словниках

1. мудак — А, ч., лайл. Дурень. Треба було не питатися, а стояти в черзі, як усі. Мудак. (Ю. Андрухович). Веселих свят, старий мудаче (Ю. Андрухович). Хто він такий, цей паршивий мудак з рожевими щічками? (Ю. Андрухович).  Словник сучасного українського сленгу
2. мудак — (-а) ч. 1. крим.; вульґ., зневажл. Наївна людина. ЯБМ, 2, 42. 2. крим., мол., жрм; вульґ., зневажл., лайл. Дурна, нікчемна, шкідлива людина. Бузок палає на вікні / Мудак малює мертве тіло (С.  Словник жарґонної лексики української мови