мудак
А, ч., лайл. Дурень. Треба було не питатися, а стояти в черзі, як усі. Мудак. (Ю. Андрухович). Веселих свят, старий мудаче (Ю. Андрухович). Хто він такий, цей паршивий мудак з рожевими щічками? (Ю. Андрухович). Історію про те, як колись давно, розписуючи сільську церкву на пару «з одним мудаком, який мене діставав», дійшов до стану, коли ганявся за тамтим із сокирою в руках (О. Забужко). Мудак — він різний, але завжди мудак (Ю. Іздрик). Власов. Ходім, ушаста блядь, за цими мудаками (Я. Подерев'янський). Щукін — друг Сави, такий же мудак, як і він (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу