1. Словник сучасного українського сленгу

мудак

А, ч., лайл. Дурень. Треба було не питатися, а стояти в черзі, як усі. Мудак. (Ю. Андрухович). Веселих свят, старий мудаче (Ю. Андрухович). Хто він такий, цей паршивий мудак з рожевими щічками? (Ю. Андрухович). Історію про те, як колись давно, розписуючи сільську церкву на пару «з одним мудаком, який мене діставав», дійшов до стану, коли ганявся за тамтим із сокирою в руках (О. Забужко). Мудак — він різний, але завжди мудак (Ю. Іздрик). Власов. Ходім, ушаста блядь, за цими мудаками (Я. Подерев'янський). Щукін — друг Сави, такий же мудак, як і він (Л. Подерев'янський).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудак — -а, ч., вульг. Про нудного, набридливого невдаху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мудак — (-а) ч. 1. крим.; вульґ., зневажл. Наївна людина. ЯБМ, 2, 42. 2. крим., мол., жрм; вульґ., зневажл., лайл. Дурна, нікчемна, шкідлива людина. Бузок палає на вікні / Мудак малює мертве тіло (С. Словник жарґонної лексики української мови