Великий тлумачний словник сучасної мови

мужикувати

мужикува́ти

-ую, -уєш, недок., заст.

Бути мужиком (у 1 знач.), селянином.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мужикувати — мужикува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. мужикувати — МУЖИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. – Тут мужикував, там [на тім світі] – пануватимеш... (Панас Мирний); – Не хочу мужикувати (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. мужикувати — МУЖИКУВАТИ, ую, уєш, недок., дорев. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. — Тут мужикував, там [на тім світі] — пануватимеш... (Панас Мирний, III, 1954, 19); — Не хочу мужикувати (Андрій Головко, I, 1957, 145).  Словник української мови в 11 томах