Великий тлумачний словник сучасної мови

мужик

мужи́к

-ика, ч.

1》 заст., розм. Селянин.

2》 перен., заст., зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк.

3》 заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина.

4》 діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мужик — мужи́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мужик — Селянин, г. хлоп, фр. Іван; зн. селюк, г. селепко; Р. чоловік, мужчина.  Словник синонімів Караванського
  3. мужик — див. селянин; хлібороб; чернь  Словник синонімів Вусика
  4. мужик — [мужик] -жиека, м. (на) -жиеков'і/-жиеку, мн. -жиеки, -жиек'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. мужик — Посполитий, селюх, селянин, гевал, див. хлоп  Словник чужослів Павло Штепа
  6. мужик — МУЖИ́К, а́, ч. 1. заст., розм. Селянин. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять (Номис); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. мужик — мужи́к вул. пам'ятник Іванові Федорову (на вулиці Підвальній)(Лучук): Здибаємося під мужиком (Лучук)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мужик — Мужик богатий, як віл рогатий. Про злого багача, від якого не можна чекати добра. Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає. Селянин працює, а врожай дістається панові. Мужика в день обдери, а в ночи він обросте.  Приповідки або українсько-народня філософія
  9. мужик — А, ч. 1. Звертання до чоловіка. Мужик, відійди. 2. злоч. Порядна людина на зоні. Колян — свій мужик.  Словник сучасного українського сленгу
  10. мужик — (-а) ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік (уживається при звертанні). БСРЖ, 360; ПСУМС, 45  Словник жарґонної лексики української мови
  11. мужик — ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження).  Словник синонімів української мови
  12. мужик — Мужи́к, -ка́, -жи́че! -жики́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. мужик — МУЖИ́К, а́, ч. 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах