мужичий

мужи́чий

-а, -е, заст., розм.

Те саме, що мужицький.

Значення в інших словниках

1. мужичий — мужи́чий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. мужичий — МУЖИ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що мужи́цький. – Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча (І. Котляревський); [Максим:] Оця рука трохи на мужичу скидається, кістлява та в пухирях (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
3. мужичий — Мужи́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. мужичий — МУЖИ́ЧИЙ, а, е, дорев., розм. Те саме, що мужи́цький. — Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча (Котл., І, 1952, 274); [Максим:] Оця рука трохи на мужичу скидається, кістлява та в пухирях (Кроп., І, 1958, 393).  Словник української мови в 11 томах
5. мужичий — Мужичий, -а, -е Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.  Словник української мови Грінченка