мулький

мульки́й

-а, -е.

1》 Який муляє, тисне.

2》 перен. Який бентежить, турбує, гнітить.

Значення в інших словниках

1. мулький — мульки́й прикметник який муляє  Орфографічний словник української мови
2. мулький — Твердий, шорсткий, шкарубкий, цупкий.  Словник синонімів Караванського
3. мулький — МУЛЬКИ́Й, а́, е́. 1. Який муляє, тисне. Микола приліг у носі човна, сперся ліктями на мулького рюкзака (Ю. Збанацький); Величай ніяк не міг заснути. Якесь ліжко мульке, жарко навіть без ковдри, душно в кімнаті (О. Копиленко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. мулький — Мульки́й, -ка́, -ке́ (від му́ляти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мулький — МУЛЬКИ́Й, а, е. 1. Який муляє, тисне. Микола приліг у носі човна, сперся ліктями на мулького рюкзака (Збан., Курил. о-ви, 1963, 43); Величай ніяк не міг заснути. Якесь ліжко мульке, жарко навіть без ковдри, душно в кімнаті (Коп., Земля.., 1957, 153).  Словник української мови в 11 томах
6. мулький — Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.  Словник української мови Грінченка