мундир

мунди́р

-а, ч.

1》 Парадний чи буденний одяг певної форми.

2》 перен. Про організацію, посаду тощо, честь якої хто-небудь захищає.

Значення в інших словниках

1. мундир — Укоренилося в сучасному мовленні (до речі, як в українському, так і в російському) хибне вживання слова “форма” у множині – в розумінні спеціального однакового за кольором, кроєм та іншими ознаками одягу для осіб певної категорії – військових, учнів...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. мундир — мунди́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. мундир — Однострій, див. уніформа  Словник чужослів Павло Штепа
4. мундир — МУНДИ́Р, а, ч. 1. Парадний або буденний одяг певної форми. В полки людей розпреділивши [розподіливши] .. І всіх в мундири нарядивши, К присязі зараз привели (І. Котляревський); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має.  Словник української мови у 20 томах
5. мундир — у мунди́рах, жарт. Нечищений, із шкіркою (про варену або печену картоплю). Картопля в мундирах лежала на столі, у череп’яній мисці (В. Кучер). честь мунди́ра. Гідність особи як представника певної організації, посади і т. ін. Не повезло йому ..  Фразеологічний словник української мови
6. мундир — Мунди́р, -ра; -ди́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мундир — МУНДИ́Р, а, ч. 1. Парадний або буденний одяг певної форми. В полки людей розпреділивши [розподіливши].. І всіх в мундири нарядивши, К присязі зараз привели (Котл., І, 1952, 187); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має.  Словник української мови в 11 томах