мусіти

му́сіти

мушу, мусиш, недок., діал.

Те саме, що мусити.

Значення в інших словниках

1. мусіти — Бути зобов'язаним <�змушеним, примушеним, повинним>, мати <н. я маю йти>.  Словник синонімів Караванського
2. Мусіти — Мусити  Неправильно-правильно
3. мусіти — Кого смерть дусить, той хоч і нерад, а вмирати мусить. Смерти ніяк не обминути. Хто мусить, той і вола задусить. Конечність та упертість поборе найбільші перешкоди. Хто мусить, той і каменя вкусить. Значіння, що й попереднє.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. мусіти — Му́сіти (рідше му́сити), му́шу, му́сиш, му́сів, -сіла і рідше му́сив, -сила  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мусіти — Мусіти, -шу, -сиш гл. = мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка