мутизм

мути́зм

-у, ч.

Відмова від мовного спілкування за збереження мовного апарата, що спостерігається при психічних захворюваннях, у соромливих дітей і т. ін.

Істеричний мутизм — мутизм при істерії, який поєднується з перебільшено виразною мімікою та пантомімікою.

Значення в інших словниках

1. мутизм — мути́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови