муцини

муци́ни

-ів, мн., біол.

Секрети, що виробляються епітеліальними клітинами слизових оболонок слинних залоз, а також дихальних, травних, сечостатевих шляхів.

Значення в інших словниках

1. муцини — муци́ни (від лат. mucus – сляз) складні білки; зумовлюють в’язкість і тягучість виділень слизових залоз (напр., слинних) та деяких інших рідин тваринного організму.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. муцини — Органічні сполуки з групи глікозидів, слизуватої консистенції; містяться в слині (полегшують просування їжі), в слизовій шлунка (оберігають його від травм), в жовчі та бронхах.  Універсальний словник-енциклопедія