мучений

му́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до мучити.

|| мучено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Втомлений, зморений.

Значення в інших словниках

1. мучений — му́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мучений — МУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до му́чити. Мучений нестерпною непевністю, то блід [монарх], то червонів, боячися, аби хто з робітників не ляпнув якого нечемного або бунтівничого слова (І.  Словник української мови у 20 томах
3. мучений — МУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до му́чити. Мучений нестерпною непевністю, то блід [монарх], то червонів, боячися, аби хто з робітників не ляпнув якого нечемного або бунтівничого слова (Фр.  Словник української мови в 11 томах