мучений
му́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до мучити.
|| мучено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Втомлений, зморений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мучений — му́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мучений — МУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до му́чити. Мучений нестерпною непевністю, то блід [монарх], то червонів, боячися, аби хто з робітників не ляпнув якого нечемного або бунтівничого слова (І. Словник української мови у 20 томах
- мучений — МУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до му́чити. Мучений нестерпною непевністю, то блід [монарх], то червонів, боячися, аби хто з робітників не ляпнув якого нечемного або бунтівничого слова (Фр. Словник української мови в 11 томах