мігрень

мігре́нь

-і, ж., мед.

Захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (зазвичай у половині голови) з нудотою та блюванням.

Значення в інших словниках

1. мігрень — мігре́нь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мігрень — МІГРЕ́НЬ, і, ж. Захворювання людини, що виявляється в періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням.  Словник української мови у 20 томах
3. мігрень — мігре́нь (франц. migraine, від грец. ημικρανία – біль, що охоплює половину голови) захворювання людини, що проявляється в періодичних приступах головного болю (частіше однієї половини голови) з нудотою та блюванням.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. мігрень — Пароксизмальні болі голови; часто супроводжуються порушеннями зору, запамороченням, нудотою та блювотою.  Універсальний словник-енциклопедія
5. мігрень — МІГРЕ́НЬ, і, ж. Захворювання людини, що проявляється у періодичних приступах головного болю (звичайно в половині голови) з нудотою та блюванням. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах